Медична сестра

Медична сестра
Туменок Валентина Миколаївна

Освіта: середня – спеціальна.
Закінчила: Чорнобильське медичне училище
Фах: медична сестра
Посада: старша медична сестра
Стаж роботи: роки


Харчування дітей

http://prilukidnz25.ucoz.ua/med_sl/med_sl_05.jpg1. Харчування дітей в ДНЗ проводиться згідно з вимогами ст.35 Закону України «Про дошкільну освіту»,  «Інструкції щодо організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» (затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 17.04.2006 року № 298/227), тощо.

 

2.     В закладі затверджений 3-х разовий режим харчування.

 

3.     Харчування здійснюється згідно з двотижневим меню (на зиму-осінь, літо-весну ); щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв складаємо меню-розклад відповідно до затверджених норм харчування; кожного дня за 30 хв. до роздачі їжі медичний працівник оцінює якість її приготування, в його присутності кухар відбирає добові проби в чистий посуд з кришкою в об’ємі порції для дітей молодшої групи. Проби зберігаються протягом доби в холодильнику до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня і є показником якості роботи кухарів.

4.       В ДНЗ здійснюється щоденний контроль за організацією харчуванням   дітей медсестрою і завідуючою ДНЗ.

6.     Батьківська плата за харчування дітей в ДНЗ не перевищує 50% від вартості харчування.

 

                                                                                                                                                                                     

Календар   щеплень  дитини

http://prilukidnz25.ucoz.ua/med_sl/med_sl_03.jpg1-й день життя дитини – Гепатит  В

3-7 день життя дитини -  БЦЖ

1 місяць життя дитини – Гепатит В

3 місяці життя дитини –  1 АКДП (кір, дифтерія, правець) + 1 поліоміеліт

4 місяці життя дитини -   2 АКДП (кір, дифтерія, правець) + 2 поліоміеліт

5 міс. життя дитини – 3 АКДП (кір, дифтерія, правець) + 3 поліоміеліт

6 міс. життя дитини – Гепатит В

12 міс. життя дитини - КПК (кір, паротит, краснуха)

18 міс. життя дитини – 4 АКДП(кір, дифтерія, правець) +4 поліоміеліт

6 років життя    - 5 Аа КДП-М + 6 поліоміеліт

7 років життя – Р- Манту + БЦЖ

Р – манту (протитуберкульозна)  - 1 раз на рік з 4-річного віку дитини до 18 років

http://prilukidnz25.ucoz.ua/_si/0/s86543283.jpg

Медичні документи дитини для вступу до ДНЗ:

  http://prilukidnz25.ucoz.ua/med_sl/med_sl_06.jpg

  1.Форма №63 (щеплення від народження дитини до вступу до школи

  2.Форма №26 (Медична карта дитини):  (затверджена наказом МОЗ України)

·        Обстеження лікаря –ревматолога

·        Лікаря –ортопеда

·        Лікаря –офтальмолога

·        Лікаря-отоларинголога

·        Лікаря –невропатолога

·        Лікаря-дерматолога

·        Лікаря-стоматолога

·        Лікаря-педіатра

·        Логопед

3. Довідка про епідоточення

     4. Довідка про стан здоров'я дитини на момент вступу до ДНЗ

http://prilukidnz25.ucoz.ua/med_sl/med_sl_07.jpg

Форма №26                     Форма №63

 

http://prilukidnz25.ucoz.ua/_si/0/25174330.jpg

Грип та його наслідки

http://prilukidnz25.ucoz.ua/med_sl/med_sl_04.jpg Чому захистити від грипу необхідно перш за все дітей?

1.     Вони хворіють особливо важко, на тлі частих застуд можуть виникнути ускладнення і розвинутися хронічні захворювання. Причина - вікові недосконалості імунних і анатомо-фізіологічних механізмів, які забезпечують захист дитячого організму від респіраторних вірусів.

2.      Саме діти приносять віруси грипу з дитячого садка або школи. Захворюваність у дітей у 5-7 разів вища, ніж у дорослих.

Як захиститися від грипу

1.     Дотримуватися правил гігієни. Всупереч розхожій думці, грип, ГРВІ тощо передаються не лише повітряно-крапельним, а й побутовим шляхом: через руки, рушники.

2.     Вести здоровий спосіб життя. Всі знають, що це означає, але всі слідують цьому правилу. Тим часом, умови та спосіб життя в 55% випадків визначають наш стан здоров`я, а генетичні чинники - лише 5-10%

3.     Зміцнювати імунітет. В осінньо-зимовий період необхідно регулярно приймати полівітамінні комплекси.

4.     Вживати заходів профілактики. Як захист багато лікарів рекомендують вакцинацію. Якщо з якихось причин щеплення робити не збираєтеся, необхідно використовувати неспецифічні засоби захисту:

народні засоби, імуностимулятори.

5.     Бути поміркованим. Якщо ви все ж захворіли, зведіть до мінімуму контакти, лікуйтеся вдома. Так ви і колег та сусідів не заразите, і самі не заробите ускладнення.

 

 




Лікар радить, консультує, інформує

 

НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ СОНЯЧНОМУ ТА ТЕПЛОВОМУ УДАРІ.
ЛІТО У РОЗПАЛІ – І ОСОБЛИВО ЩЕДРЕ ВОНО НА УЛЬТРАФІОЛЕТОВІ ПРОМЕНІ. АЛЕ ЙОГО “ЛАСКИ” ТРЕБА УНИКАТИ, АБИ НЕ ОТРИМАТИ ОПІКІВ ШКІРИ ТА ТЕПЛОВОГО ЧИ СОНЯЧНОГО УДАРУ. ОСОБЛИВО ОБЕРЕЖНИМИ БУДЬТЕ НА ВОДІ, ТОМУ ЩО ПРОМІНЬ, ВІДДЗЕРКАЛЕНИЙ ВІД НЕЇ, ЛЕГКО ПРИЗВОДИТЬ ДО ОПІКІВ ГУБ, ВУХ, СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ НОСА, ПІДБОРІДДЯ.
ТЕПЛОВИЙ УДАР ВИНИКАЄ У РАЗІ ТРИВАЛОГО ПЕРЕГРІВАННЯ ОРГАНІЗМУ, ОСОБЛИВО ПРИ ПІДВИЩЕНОМУ ФІЗИЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ. ЦЕ МОЖЕ СТАТИСЯ У ПОХОДАХ, НА ДАЧНИХ ДІЛЯНКАХ, ПРИ НОСІННІ ЩІЛЬНОГО ОДЯГУ В СПЕКУ, ПІД ЧАС РОБОТИ В ПРИМІЩЕННІ З ВИСОКОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ, В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ ВОЛОГОСТІ І ЗА НЕДОСТАТНЬОГО ПРОВІТРЮВАННЯ.
ЩО СЛІД РОБИТИ:
- ХОДИТИ У КЕПІ З ДОВГИМ КОЗИРКОМ, У СОНЦЕЗАХИСНИХ ОКУЛЯРАХ ТА В СВІТЛОМУ ОДЯЗІ З НАТУРАЛЬНИХ ТКАНИН;
НЕ ПРИЙМАТИ СОНЯЧНИХ ВАНН НА ГОЛОДНИЙ ЧИ ПОВНИЙ ШЛУНОК;
ПО МОЖЛИВОСТІ ЯКНАЙБІЛЬШЕ ПЕРЕБУВАТИ У ЗАТІНКУ;
ЗАСМАГАТИ СЛІД ВРАНЦІ ДО 11 ГОДИНИ АБО ПІСЛЯ 16 ГОДИНИ ВВЕЧЕРІ;
КОРИСТУВАТИСЯ ЗАХИСНИМИ КРЕМАМИ;
ВМИВАТИСЯ КІЛЬКА РАЗІВ НА ДЕНЬ – БАЖАНО МІНЕРАЛЬНОЮ ВОДОЮ.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ПЕРШІ ОЗНАКИ (СОНЯЧНОГО ТА ТЕПЛОВОГО УДАРУ):
З’ЯВЛЯЄТЬСЯ РІЗКА ВТОМА, СЛАБКІСТЬ, ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, ЗАПАМОРОЧЕННЯ, БІЛЬ У НОГАХ, СПИНІ, НУДОТА, БЛЮВОТА, ШУМ У ВУХАХ, ПОТЬМАРЕННЯ В ОЧАХ, ПОСИЛЕНЕ ДИХАННЯ, КРОВОТЕЧА З НОСА, А МОЖЛИВО Й ВТРАТА СВІДОМОСТІ. ЯКЩО В ЦЕЙ ЧАС ПОТЕРПІЛОМУ НЕ НАДАТИ НАГАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ, ВІН МОЖЕ ЗАГИНУТИ В ЩОНАЙБЛИЖЧІ ГОДИНИ ВІД ЗУПИНКИ ДИХАННЯ ТА КРОВООБІГУ. ПРИ ОПІКАХ – ПОЧЕРВОНІННЯ ШКІРИ.
ЯК ДОПОМОГТИ (ПРИ СОНЯЧНОМУ ТА ТЕПЛОВОМУ УДАРАХ):
- ПОТЕРПІЛОГО ПЕРЕНЕСТИ У ЗАТІНОК І ЗВІЛЬНИТИ ЙОГО ТІЛО ВІД ОДЯГУ;
- ЗМОЧИТИ ПРОХОЛОДНОЮ ВОДОЮ ГОЛОВУ ТА ГРУДИ, НА ДІЛЯНКУ ПАХУ ТА ПІД ПАХВАМИ ПОКЛАСТИ ШМАТКИ ТКАНИНИ, ЗМОЧЕНОЇ ВОДОЮ;
ЗА НЕОБХІДНОСТІ ЗРОБИТИ ШТУЧНЕ ДИХАННЯ І ДАТИ КОФЕЇН, А ЗА НАЯВНОСТІ ГОЛОВНОГО БОЛЮ - АНАЛЬГІН;
ВИКЛИКАТИ ШВИДКУ ДОПОМОГУ;
ПОКЛАСТИ ПОТЕРПІЛОГО НА СПИНУ. ЯКЩО Є ПОЗИВИ НА БЛЮВАННЯ, ПОТЕРПІЛИЙ МАЄ ЛЕЖАТИ НА БОЦІ;
ДО ПРИЇЗДУ ЛІКАРЯ ТРЕБА БОРОТИСЯ ЗА ЖИТТЯ ПОТЕРПІЛОГО. ДЛЯ ВИВЕДЕННЯ ЗІ СТАНУ НЕПРИТОМНОСТІ ПОТЕРПІЛОМУ ДАЮТЬ ПОНЮХАТИ НАШАТИРНИЙ СПИРТ. НАМАГАТИСЯ ЗНИЗИТИ ТЕМПЕРАТУРУ ТІЛА, ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО НАКРИТИ ПОТЕРПІЛОГО ВОЛОГОЮ ТКАНИНОЮ, УВІМКНУТИ ВЕНТИЛЯТОР.
ЯК ДОПОМОГТИ (ПРИ ОПІКАХ):
НЕ ЗМАЩУЙТЕ ТІЛО НІЯКИМИ РЕЧОВИНАМИ (КРЕМАМИ, МАЗЯМИ, ЗА ВИНЯТКОМ ЛІКУВАЛЬНИХ);
ПОВЕРХНЮ ОПІКУ ПОТРІБНО ЗАКРИТИ СУХОЮ СТЕРИЛЬНОЮ ПОВ’ЯЗКОЮ.
ЧОГО НЕ СЛІД РОБИТИ:
У СПЕКУ ПИТИ СОЛОДКИХ ГАЗОВАНИХ НАПОЇВ – ВОНИ СПРИЧИНЯЮТЬ НАБРЯКИ, МОЛОКА - ПОСИЛЮЄ СПРАГУ, ВИНА – ЗНЕВОДНЮЄ ОРГАНІЗМ. ЗЛОВЖИВАТИ ЇЖЕЮ.

  ДОПОМОГА ПРИ УКУСАХ КОМАХ, КЛІЩІВ, ЗМІЙ.
ЗАГРОЗУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ, ОСОБЛИВО ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОТЕРПАЄ ВІД АЛЕРГІЇ, СТАНОВЛЯТЬ ОСИ (ШЕРШЕНЬ, ЗВИЧАЙНА ОСА) І БДЖОЛИ, ЗМІЇ, КЛІЩІ. ПРИ ЇХНЬОМУ ЖАЛЕННІ ПІД ШКІРУ ВПРИСКУЄТЬСЯ ОТРУТА, ВІД ЯКОЇ МОЖЕ ВИНИКНУТИ МІСЦЕВА АБО ЗАГАЛЬНА РЕАКЦІЯ.
СТУПІНЬ ОТРУЄННЯ ПІСЛЯ УКУСІВ БДЖІЛ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КІЛЬКОСТІ ОДНОЧАСНИХ УКУСІВ, МІСЦЯ УРАЖЕННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ ДО БДЖОЛИНОЇ ОТРУТИ. НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШИМИ Є УКУСИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ.
МІСЦЕВА РЕАКЦІЯ ДОБРЕ ВІДОМА КОЖНОМУ, КОГО ХОЧ РАЗ УЖАЛИЛА БДЖОЛА АБО ОСА: СИЛЬНИЙ БІЛЬ, СВЕРБЛЯЧКА І ПЕЧІННЯ, ПОЧЕРВОНІННЯ І НАБРЯК.
ЩО СЛІД РОБИТИ (ПРИ УКУСАХ КОМАХ):
ВИДАЛИТИ ПО МОЖЛИВОСТІ ЖАЛО РАЗОМ З ОТРУЙНИМ МІШЕЧКОМ, ПІДЧЕПИВШИ НІГТЕМ, ПІНЦЕТОМ, ГОЛКОЮ;
ПРОМИТИ РАНКУ ЕТИЛОВИМ ЧИ НАШАТИРНИМ СПИРТОМ;
ПРИКЛАСТИ ДО ЦЬОГО МІСЦЯ ШМАТОЧОК ЦУКРУ, ЩО СПРИЯЄ ВИТЯГАННЮ ОТРУТИ З РАНКИ І ПЕРЕШКОДЖАЄ РОЗВИТКУ НАБРЯКУ АБО ЛЬОДУ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ БОЛЮ;
ДАТИ ВИПИТИ МІЦНОГО І СОЛОДКОГО ЧАЮ;
КЛІЩІ. ЦІ ПРИСТАВУЧІ І КУСЮЧІ НОСІЇ КЛІЩОВОГО ЕНЦЕФАЛІТУ НАЙБІЛЬШ АКТИВНІ У ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ПЕРІОД. ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЦЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИ ЛІСОВИХ ПРОГУЛЯНКАХ, ЗБИРАННЯ ЯГІД, ГРИБІВ, НЕОБХІДНО ДОТРИМУВАТИСЬ НАЙПРОСТІШИХ ЗАПОБІЖНИХ ПРАВИЛ:
ОДЯГ ПОВИНЕН НАДІЙНО ЗАКРИВАТИ ТІЛО;
ШТАНИ – ЗАПРАВЛЕНІ У ШКАРПЕТКИ, НА НОГАХ – ЧОБОТИ АБО ЩІЛЬНО ЗАВ‘ЯЗАНІ ЧЕРЕВИКИ;
КУРТКУ НАГЛУХО ЗАКРИВАЮТЬ І ЗАПРАВЛЯЮТЬ У ШТАНИ, ОБШЛАГИ ПОВИННІ ЩІЛЬНО ОБЛЯГАТИ КИСТІ РУК;
КОМІР І МАНЖЕТИ МОЖНА ЗМАСТИТИ КАМФОРНОЮ ОЛІЄЮ;
ВУХА І ВОЛОССЯ ПОТРІБНО ЗАКРИТИ КОСИНКОЮ АБО БЕРЕТОМ;
МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ ЗАСОБИ ВІДЛЯКУВАННЯ КОМАХ, ТАК ЗВАНІ РЕПЕЛЕНТИ: КРЕМ “ТАЙГА”, ЛОСЬЙОН “АНГАР”, АЕРОЗОЛЬ “ДЕТА”.
ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ З ЛІСУ НЕОБХІДНО УВАЖНО ОГЛЯНУТИ ОДЯГ І ТІЛО. ОСОБЛИВО УВАЖНО ПОТРІБНО ОГЛЯНУТИ ГОЛОВУ, ШИЮ, ВІДКРИТІ ДІЛЯНКИ ШКІРИ. КЛІЩІ, ЯКІ ПРИСМОКТАЛИСЬ, МАЮТЬ ВИГЛЯД МАЛОПОМІТНИХ ЧОРНИХ ПЛЯМОК, ЇХ ВАЖКО ВІДРІЗНИТИ ВІД ПРИРОДНИХ УТВОРЕНЬ НА ШКІРІ.

ЩО СЛІД РОБИТИ:
КЛІЩІВ, ЩО ПРИСМОКТАЛИСЯ, ТРЕБА ВИДАЛИТИ (ДЛЯ ЦЬОГО ШКІРУ НАВКОЛО КЛІЩА ЗМАЩУЮТЬ ЕФІРОМ, БЕНЗИНОМ, ПІСЛЯ ЦЬОГО ПАРАЗИТ ВИХОДИТЬ САМОСТІЙНО);
РАНКУ ПОТРІБНО ЗМАЗАТИ РОЗЧИНОМ ЙОДУ;
ВИЛУЧЕНИХ КЛІЩІВ СПАЛИТИ;
ЯКЩО ПРИ ВИДАЛЕННІ КЛІЩА ГОЛІВКА ЙОГО ВІДІРВАЛАСЬ І ЗАЛИШИЛАСЬ В ТОВЩІ ШКІРИ, ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИСЯ В МЕДИЧНУ УСТАНОВУ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ ГОЛІВКИ.

ЩО СЛІД РОБИТИ (ПРИ УКУСАХ ЗМІЙ):
СЛІД СТВОРИТИ ВСІ УМОВИ ДЛЯ НЕГАЙНОГО ВВЕДЕННЯ СИРОВАТКИ;
ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПОТЕРПІЛОМУ НЕРУХОМІСТЬ, ОСКІЛЬКИ НАДМІРНІ РУХИ СПРИЯЮТЬ ШВИДКОМУ ПРОНИКНЕННЮ ОТРУТИ В КРОВ;
ЗВІЛЬНИТИ КІНЦІВКИ ВІД ВЗУТТЯ, ШКАРПЕТОК, БРАСЛЕТІВ ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАБРЯКІВ;
НЕ ПЕРЕТЯГУВАТИ ГУМОВИМ ДЖГУТОМ КІНЦІВКУ ВИЩЕ МІСЦЯ УКУСУ, БО ЦЕ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ В УРАЖЕНІЙ ДІЛЯНЦІ;
НЕ НАДРІЗАТИ КРАЇ РАНИ, НЕ ВІДСМОКТУВАТИ З НЕЇ КРОВ, БО ЧЕРЕЗ ПОШКОДЖЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ОТРУТА МОЖЕ ШВИДКО ПОТРАПИТИ У КРОВ;
- ДАТИ ВИПИТИ ЗНАЧНУ КІЛЬКІСТЬ РІДИНИ (ВОДИ, КАВИ, ЧАЮ).

 
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ВТРАТІ ОРІЄНТАЦІЇ У ЛІСІ.
ЩО СЛІД РОБИТИ (КОЛИ ЗАБЛУКАЛИ):
ЗБЕРІГАТИ СПОКІЙ ТА УНИКАТИ ПАНІКИ;
ПРИГАДАТИ ОСТАННЮ ПРИКМЕТУ НА ЗНАЙОМІЙ ЧАСТИНІ ШЛЯХУ І ПОСТАРАТИСЯ ПРОСТЕЖИТИ ДО НЕЇ ДОРОГУ.
ПРИСЛУХАТИСЯ. ПРИ ВІДСУТНОСТІ ЗНАЙОМИХ ОРІЄНТИРІВ, СТЕЖОК І ДОРІГ ВИХОДЬТЕ "НА ВОДУ" - УНИЗ ЗА ТЕЧІЄЮ. СТРУМОК ВИВЕДЕ ДО РІКИ, РІКА - ДО ЛЮДЕЙ. ЯКЩО ОРІЄНТИРІВ НЕМАЄ, ЗАЛІЗЬТЕ НА НАЙВИЩЕ ДЕРЕВО - ПОГЛЯД З ВИСОТИ ДОПОМАГАЄ КРАЩЕ ЗОРІЄНТУВАТИСЯ.
ПАМ'ЯТАТИ! ДІТИ ПОВИННІ ЗНАТИ, ЩО ВОНИ НЕ БУДУТЬ ПОКАРАНІ ЗА ТЕ, ЩО ЗАБЛУКАЛИ. БУЛИ ВИПАДКИ, КОЛИ ДІТИ ХОВАЛИСЯ ВІД ШУКАЧІВ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО БОЯЛИСЯ БУТИ ПОКАРАНИМИ.
НАВЧАЙТЕ ДІТЕЙ, ЩО НЕОБХІДНО ВИБРАТИ ВЕЛИКЕ ДЕРЕВО (АБО ЯКИЙСЬ ІНШИЙ ОБ'ЄКТ) БІЛЯ ПРИМІТНОГО МІСЦЯ І ЗНАХОДИТИСЯ ТАМ. ПОВІДОМТЕ ДІТЕЙ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ КРИЧАТИ НА ШУМИ, ЩО ЛЯКАЮТЬ ЇХ. ЯКЩО ЦЕ ЗВІРІ, ВОНИ ЗЛЯКАЮТЬСЯ ТА ПІДУТЬ ГЕТЬ. ЦЕ ТАКОЖ ДОПОМОЖЕ ШВИДШЕ ЗНАЙТИ ТИМ, ХТО БУДЕ ЇХ ШУКАТИ.
ЧОГО НЕ СЛІД РОБИТИ:
ПИТИ ВОДУ З РІЧОК ТА ОЗЕР. НАЙБІЛЬШ НАДІЙНІ ДЖЕРЕЛА ВОДИ - СТРУМКИ. ПОБЛИЗУ МІСЦЬ, ДЕ ВИ ПОБАЧИТЕ МЕРТВИХ РИБУ ЧИ ТВАРИН, ВЗАГАЛІ НЕ МОЖНА НАВІТЬ МИТИ РУКИ;
ЗАТРИМУВАТИСЯ БІЛЯ ПОЛАМАНИХ ДЕРЕВ. ВОНИ СПИРАЮТЬСЯ ОДНЕ НА ОДНЕ І МОЖУТЬ ВПАСТИ, ОСОБЛИВО ПІД ЧАС ВІТРУ;
ХОДИТИ БІЛЯ БОЛІТ. БОЛОТНОЮ ВОДОЮ ТАКОЖ НЕ МОЖНА КОРИСТУВАТИСЯ. ПОБЛИЗУ БОЛОТА, ЯК ПРАВИЛО, ВОДИТЬСЯ БАГАТО ГАДЮК;
- КОНТАКТУВАТИ ІЗ ДИКИМИ ТВАРИНАМИ. У ЛЮДЕЙ І ТВАРИН (ОЛЕНЬ, ЛИСИЦЯ) БЛИЗЬКО 150 СПІЛЬНИХ ХВОРОБ. ТВАРИНИ НАПАДАЮТЬ НА ЛЮДИНУ, ЯКЩО ВОНИ ПОРАНЕНІ, ПЕРЕЛЯКАНІ НЕСПОДІВАНКОЮ АБО ЗАХИЩАЮТЬ СВОЄ ПОТОМСТВО. ПРИ ЯВНО АГРЕСИВНОМУ ПОВОДЖЕННІ ТВАРИН МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ЯК ЗАСІБ ЗАХИСТУ ВОГОНЬ АБО СТУКАТИ ПАЛИЦЕЮ ПО ДЕРЕВУ;
ЗАЛИШАТИ ЇЖУ У ВАШОМУ НАМЕТІ АБО ПОРЯД З МІСЦЕМ ВАШОГО ВІДПОЧИНКУ;
- ХОВАТИСЯ ПІД ВИСОКИМИ ДЕРЕВАМИ ТА ЗАЛИШАТИСЯ НА ГАЛЯВИНІ ПІД ЧАС ЗЛИВИ З БЛИСКАВКОЮ, БО БЛИСКАВКА МОЖЕ ВДАРИТИ У НАЙВИЩЕ МІСЦЕ.

НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ УРАЖЕННІ БЛИСКАВКОЮ.
ВЛІТКУ ЧАСТО ГРИМЛЯТЬ ГРОЗИ І БЛИСКАЮТЬ БЛИСКАВИЦІ. УРАЖЕННЯ БЛИСКАВКОЮ НЕ ДУЖЕ ЧАСТЕ ЯВИЩЕ. АЛЕ ВІД НЬОГО НІХТО НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ.
ЧОГО НЕ СЛІД РОБИТИ:
- ХОВАТИСЯ ПІД ДЕРЕВАМИ (ОСОБЛИВО ТИМИ, ЩО СТОЯТЬ ОКРЕМО). НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНІ ДЕРЕВА – ЦЕ ДУБ, ТОПОЛЯ, ЯЛИНА, СОСНА. РІДКО БЛИСКАВКА Б’Є В БЕРЕЗУ І КЛЕН, МАЙЖЕ НІКОЛИ - У ЧАГАРНИК;
СТОЯТИ ПРЯМО НА ВІДКРИТОМУ ПРОСТОРІ, (БЛИСКАВКА Б’Є В НАЙВИЩУ ТОЧКУ НА МІСЦЕВОСТІ);
ЛЯГАТИ НА ЗЕМЛЮ (ТАКИМ ЧИНОМ ВИ ПІДСТАВИТЕ ВСЕ ТІЛО ПІД УДАР БЛИСКАВКИ), КРАЩЕ ПРИСІСТИ НАВПОЧІПКИ В СУХУ ЯМУ ЧИ ТРАНШЕЮ, ОБХОПИВШИ НОГИ РУКАМИ;
БІГТИ, ЇХАТИ НА ВЕЛОСИПЕДІ, КУПАТИСЯ;
- ПЕРЕБУВАТИ ПОРУЧ З МЕТАЛЕВИМИ ПРЕДМЕТАМИ, ТОРКАТИСЯ МЕТАЛЕВИХ СПОРУДЖЕНЬ, ДРОТЯНОЇ ОГОРОЖІ, ТРИМАТИ В РУКАХ ДОВГІ ЧИ МЕТАЛЕВІ ПРЕДМЕТИ, (ВУДКИ, ПАРАСОЛЬКИ);
- СТОЯТИ БІЛЯ ВІДЧИНЕНОГО ВІКНА.
ЩО РОБИТИ:
ПОТЕРПІЛОГО СЛІД РОЗДЯГНУТИ;
ОБЛИТИ ГОЛОВУ ХОЛОДНОЮ ВОДОЮ ТА ОБГОРНУТИ МОКРИМ ХОЛОДНИМ ПРОСТИРАДЛОМ;
- ЯКЩО ЛЮДИНА ЩЕ НЕ ОПРИТОМНІЛА, ТРЕБА ЗРОБИТИ ШТУЧНЕ ДИХАННЯ “РОТ У РОТ”, А ПРИ ЗУПИНЦІ СЕРЦЯ – НЕПРЯМИЙ МАСАЖ, ПОВЕРХНЮ ОПІКУ ЗАКРИТИ ПОВ’ЯЗКОЮ ТА ЯКНАЙШВИДШЕ ВИКЛИКАТИ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ АБО ВІДПРАВИТИ ДО ЛІКАРНІ, НЕ ЗАБУВАЮЧИ, ЩО В БУДЬ-ЯКИЙ МОМЕНТ МОЖЕ НАСТУПИТИ ЗУПИНКА ДИХАННЯ І СЕРЦЯ.
НАВІТЬ ЯКЩО ЛЮДИНА ОПРИТОМНІЛА, У НЕЇ МОЖУТЬ ВИЯВИТИСЯ СЕРЙОЗНІ УШКОДЖЕННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ.
ЧОГО КАТЕГОРИЧНО НЕ МОЖНА РОБИТИ:
ЗАКОПУВАТИ В ЗЕМЛЮ, БО ТАКИЙ НАМІР НЕ ПРОСТО МАРНИЙ, А Й НЕБЕЗПЕЧНИЙ (ЦЕ ВІДТЯГУЄ НЕ ТІЛЬКИ ЗАСТОСУВАННЯ СПРАВДІ ЕФЕКТИВНИХ ЗАСОБІВ ДОПОМОГИ – ВИ МОЖЕТЕ ПРОСТО ВМОРИТИ ПОТЕРПІЛОГО, ЯКЩО ВІН НАКОВТАЄТЬСЯ ЗЕМЛІ).

  НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ХАРЧОВОМУ ОТРУЄННІ.
ЛІТОМ ДОСТИГАЄ БЕЗЛІЧ ФРУКТІВ, ОВОЧІВ І Є МОЖЛИВІСТЬ ВДОСТАЛЬ ПОЛАСУВАТИ РІЗНОЮ СМАКОТОЮ. ДЛЯ ТОГО Ж ВОНО І ЛІТО! АЛЕ САМЕ ВЛІТКУ ВЕРШИНА ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ ДОСЯГАЄ АПОГЕЮ.
ЩО СЛІД РОБИТИ:
- ЗАВЖДИ ДОТРИМУВАТИСЯ ПРАВИЛ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ;
- ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА ДОБРОЯКІСНІСТЬ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ, ВИКОНУВАТИ ПРАВИЛА ЇХНЬОГО ЗБЕРІГАННЯ;
- РЕТЕЛЬНО МИТИ ОВОЧІ І ФРУКТИ;
- ВИПИТИ БАГАТО РІДИНИ, ЩОБ ВИКЛИКАТИ БЛЮВОТУ;
- ВИПИТИ АКТИВОВАНОГО ВУГІЛЛЯ;
- ПОКЛАСТИ ХВОРОГО В ЛІЖКО, ЗІГРІТИ, ДАТИ ТЕПЛОГО СЛАБКОГО ЧАЮ;
- ВИКЛИКАТИ ЛІКАРЯ АБО “ШВИДКУ ДОПОМОГУ”.

 НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОТРУЄННІ РОСЛИНАМИ.
ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ДІТИ МАЮТЬ ЗВИЧКУ ГРИЗТИ РІЗНОМАНІТНІ ТРАВИНКИ. І НЕМАЄ ГАРАНТІЇ, ЩО ВИПАДКОВО ЗІРВАНА ТРАВИНКА НЕ ОТРУЙНА. ОТРУЙНІ РОСЛИНИ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ СКРІЗЬ: В ЛІСІ, В ПОЛІ, НА ЛУКАХ. ТОМУ ПРИ ЗБОРІ ДАРІВ ПРИРОДИ ТРЕБА БУТИ ОБАЧНИМ І ПАМ'ЯТАТИ ПРО НЕБЕЗПЕКУ, ЯКУ МОЖУТЬ ЗАХОВАТИ У СОБІ ПРИЄМНІ НА ВИГЛЯД ТА СМАК РОСЛИНИ. ТУТ СЛІД ЗАПАМ'ЯТАТИ ПРАВИЛО: “НЕ ЗНАЄШ – НЕ БЕРИ ДО РУК”.
ЧОГО НЕ СЛІД РОБИТИ:
КУШТУВАТИ НЕВІДОМИХ ЯГІД, ТРАВИНОК, РОСЛИН, ГРИБІВ;
ЗНИЩУВАТИ ОТРУЙНІ РОСЛИНИ, ТОМУ ЩО ЇХ ВИКОРИСТОВУЮТЬ В МЕДИЦИНІ, ВОНИ Є ЛІКАМИ ДЛЯ ТВАРИН І ПТАХІВ.
ЩО РОБИТИ:
ДАТИ ВИПИТИ БАГАТО ВОДИ, ЩОБ ВИКЛИКАТИ БЛЮВАННЯ;
НЕГАЙНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛІКАРЯ, ВКЛАСТИ ПОТЕРПІЛОГО В ЛІЖКО.

ОДНІЄЮ З НАЙВАЖЛИВІШИХ ВИМОГ, Є ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ.
1) ПОЖЕЖІ ЧАСТО ВИНИКАЮТЬ ЧЕРЕЗ ТАКІ ПРИЧИНИ:
НЕСПРАВНІСТЬ АБО НЕПРАВИЛЬНА ЕКСП­ЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, ГАЗОВИХ ПЛИТ, ЕЛЕКТРИЧНИХ ПОБУТОВИХ ПРИЛАДІВ;
УВІМКНЕННЯ В ОДНУ РОЗЕТКУ ДЕКІЛЬКОХ ПОБУТОВИХ ПРИЛАДІВ ВЕЛИКОЇ ПОТУЖНОСТІ;
НЕСПРАВНІСТЬ ЕЛЕКТРОПРОВОДКИ;
СУШІННЯ РЕЧЕЙ НАД ГАЗОВОЮ ПЛИТОЮ;
—КОРИСТУВАННЯ САМОРОБНИМИ ЕЛЕКТ­РИЧНИМИ ОБІГРІВАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ, ЗАПА­ЛЮВАННЯ ХЛОПАВОК І БЕНГАЛЬСЬКИХ ВОГНІВ ПО­БЛИЗУ ХВОЇ;
—НЕСПРАВНА АБО ЗАЛИШЕНА БЕЗ ДОГЛЯДУ ПОБУТОВА ЕЛЕКТРОТЕХНІКА;
—НЕОБЕРЕЖНЕ ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ;
ІГРИ З ВОГНЕМ;УДАРИ БЛИСКАВКИ;
ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЕГКОЗАЙМИСТИХ МАТЕРІ­АЛІВ ТА РЕЧОВИН;
ВИТІК ГАЗУ;
ВИКОРИСТАННЯ ПІРОТЕХНІКИ.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ ПОЖЕЖІ:
ПОДЗВОНИТИ ДО СЛУЖБИ 101 (ЯКЩО ЦЕ МОЖЛИВО);
ПОВІДОМИТИ ПОВНУ АДРЕСУ, ЩО ГОРИТЬ, СВІЙ ТЕЛЕФОН, ПРІЗВИЩЕ, ІМ'Я ТА ПО БАТЬКОВІ, СКІЛЬКИ ПОВЕРХІВ У БУДИНКУ, ЯКЩО ВИ ЗНАЄТЕ - ЯК ДО НЬОГО ПІД'ЇХАТИ;
ВІКНА ВІДКРИВАТИ НЕ МОЖНА, АДЖЕ КИ­СЕНЬ ПОСИЛИТЬ ПОЛУМ'Я;
НЕГАЙНО ВИЙТИ З ПРИМІЩЕННЯ, ПОКЛИКА­ТИ ДОРОСЛИХ;
НЕГАЙНО ЕВАКУЮВАТИ ДІТЕЙ З ПРИМІЩЕНЬ;
З ВИСОТНОГО БУДИНКУ НЕ БІЖІТЬ СХОДАМИ ВНИЗ, ЯКЩО ЗАЙНЯЛОСЯ ВНИЗУ, А РЯТУЙТЕСЯ НА ДАХУ, ВИКОРИСТОВУЙТЕ ПОЖЕЖНУ ДРАБИНУ.
ЩОБ УБЕРЕГТИ ОРГАНИ ДИХАННЯ ВІД ЧАДНО­ГО ГАЗУ, СЛІД ПРОБИВАТИСЯ ДО ВИХОДУ ПОПОВ­ЗОМ, БО ВНИЗУ МЕНШЕ ДИМУ, НАКРИТИ ГОЛОВУ ШМАТКОМ МОКРОЇ ТКАНИНИ АБО ПАЛЬТОМ.
3)    ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В ЛІСІ.
ПРИЧИНАМИ ПОЖЕЖІ В ЛІСІ МОЖУТЬ СТАТИ БЛИСКАВКА АБО ЗАСУХА, АЛЕ ОСНОВНОЮ ПРИЧИ­НОЮ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ У ЛІСІ Є НЕОБЕ­РЕЖНІСТЬ ЛЮДИНИ. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО УКРАЙ НЕ­БЕЗПЕЧНО:
- КИДАТИ ПАЛАЮЧІ СІРНИКИ, НЕДОКУРКИ;
ПАЛИТИ СУХУ ТРАВУ;
РОЗВОДИТИ ВОГНИЩА;
ЗАЛИШАТИ В ЛІСІ ПРОМАСЛЕНІ АБО ПРОСО­ЧЕНІ ІНШОЮ ГОРЮЧОЮ РЕЧОВИНОЮ ШМАТКИ ТКА­НИНИ.
ЩОБ ЗАПОБІГТИ ПОЖЕЖІ РЕКОМЕНДУЄМО ТАКІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ЛІСІ:
- БАГАТТЯ РОЗПАЛЮВАТИ ДРІБНИМИ СУХИМИ СОСНОВИМИ І ЯЛИНОВИМИ ГІЛКАМИ, КОРОЮ, НЕДОГАРКОМ СВІЧКИ, ТРІСКАМИ ТОЩО.
РОЗВОДИТИ БАГАТТЯ В ЛІСІ ТІЛЬКИ В СПЕ­ЦІАЛЬНО ПЕРЕДБАЧЕНИХ ДЛЯ ЦЬОГО МІСЦЯХ;
ПЕРЕД ТИМ ЯК РОЗПАЛЮВАТИ БАГАТТЯ, ЗВІЛЬНІТЬ МІСЦЕ ДЛЯ НЬОГО ВІД НАГРОМАДЖЕН­НЯ СУШНЯКУ, СУХОЇ ТРАВИ АБО Ж ОБКОПАЙТЕ МІСЦЕ НАВКОЛО БАГАТТЯ НЕВЕЛИКИМ РІВЧАКОМ;
ПІД ЧАС ДОЩУ БАГАТТЯ РОЗВОДИТИ ПІД НА­КРИТТЯМ З БРЕЗЕНТУ АБО ПЛАЩ-НАКИДКИ. У СУХУ ПОГОДУ НАВКОЛО БАГАТТЯ ПРИБИРАТИ СУХУ ТРАВУ, МОХ, ХВОЮ, ЩОБ ЗАПОБІГТИ ПОЖЕЖІ;
ПЕРЕД СНОМ БАГАТТЯ ГАСЯТЬ І ЗАЛИВАЮТЬ ВОДОЮ. ЯКЩО ПОТРІБНО ЗБЕРЕГТИ ВОГОНЬ, ТО НА НІЧ ПРИЗНАЧАЮТЬ ЧЕРГОВОГО АБО ЗАСИПА­ЮТЬ БАГАТТЯ ПОПЕЛОМ;
ПІСЛЯ ВІДПОЧИНКУ ОБОВ'ЯЗКОВО ЗАГАСІТЬ ВОГОНЬ, ЗАЛИЙТЕ БА­ГАТТЯ ВОДОЮ, ЯКЩО ЇЇ НЕМАЄ, ТО РОЗГРЕБІТЬ ГО­ЛОВЕШКИ ТА ПОДРІБНІТЬ ВЕЛИКІ ВУГЛИНИ;
НЕ ЛЯГАЙТЕ ВІДПОЧИВАТИ БІЛЯ БАГАТТЯ - ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО, ВИ МОЖЕТЕ ОБГОРІТИ АБО Й ЗАДИХНУТИСЯ;
ЯКЩО ПОБАЧИТЕ ДЕСЬ ПОКИНУТЕ БАГАТТЯ, ЯКЕ РОЗГОРІЛОСЯ, - ЗНАЙДІТЬ МОЖЛИВІСТЬ ПО­ВІДОМИТИ ЗА ТЕЛЕФОНОМ "101" АБО "112".
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ РОЗВОДИ­ТИ БАГАТТЯ НА ТОРФОВИЩІ.


ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ.
ЗБИРАННЯ ГРИБІВ – ЦЕ СПРАВА НЕ ТІЛЬКИ ЦІКАВА, АЛЕ Й СЕРЙОЗНА. ГРИБИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ГРУПИ: ЇСТІВНІ, УМОВНО ЇСТІВНІ ТА ОТРУЙНІ. ДО ПЕРШОЇ ГРУПИ НАЛЕЖАТЬ, СКАЖІМО, БІЛІ, ПІДБЕРЕЗНИКИ, ПІДОСИЧНИКИ, МАСЛЮКИ, МОХОВИКИ, ПЕЧЕРИЦІ, ДО ДРУГОЇ – ЗМОРШКИ, ГРУЗДІ, ВОВНЯКИ, ВАЛУЇ, ДО ТРЕТЬОЇ – БЛІДА ПОГАНКА. МУХОМОРИ, ОПЕНЬОК НЕСПРАВЖНІЙ, ГІРЧАК.
СЕРЕД ОТРУЙНИХ ГРИБІВ НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШИЙ – БЛІДА ПОГАНКА. ВОНА РОСТЕ В ЛИСТЯНИХ ЛІСАХ ПІД ДУБАМИ, КУЩАМИ ЛІЩИНИ, РІДШЕ – У ХВОЙНИХ ВІД ПОЧАТКУ ЛІТА ДО ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ. ЧАСТО БЛІДУ ПОГАНКУ ПЛУТАЮТЬ ІЗ ЗЕЛЕНОЮ СИРОЇЖКОЮ, ПЕЧЕРИЦЯМИ. ЩОБ НЕ ПОМИЛИТИСЯ, СЛІД ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ОСНОВА НІЖКИ У БЛІДОЇ ПОГАНКИ БУЛЬБОВИДНОЇ ФОРМИ, З НАБРЯКАМИ ТА ЗАЛИШКАМИ МІШКОВИДНОГО ПОКРИВАЛА. ТОЙ ФАКТ, ЩО БЛІДА ПОГАНКА ОТРУЙНА, ВІДОМИЙ ВСІМ. АЛЕ МАЛО ХТО ЗНАЄ, ЩО НЕБЕЗПЕЧНИМИ Є Й СПОРИ, ЯКІ ВІТЕР МОЖЕ ЗАНЕСТИ НА РОСЛИНИ. ТОМУ НЕ СЛІД ЗБИРАТИ ГРИБИ, ЯГОДИ, ТРАВУ, ЩО РОСТУТЬ ПОРЯД З БЛІДОЮ ПОГАНКОЮ.
ПЕРШ НІЖ ІТИ З КОШИКОМ ДО ЛІСУ, ТРЕБА ДОБРЕ ЗНАТИ, ЯКІ З ГРИБІВ МОЖНА ЗБИРАТИ, А ЯКІ НІ. ТОМУ
НАДАЄМО ВАМ РЕКОМЕНДАЦІЇ:
НЕ ЗБИРАЙТЕ ГРИБИ ПОБЛИЗУ ТРАНСПОРТНИХ МАГІСТРАЛЕЙ, НА ПРОМИСЛОВИХ ПУСТИРЯХ, КОЛИШНІХ СМІТНИКАХ;
НЕВІДОМІ, ОСОБЛИВО З ЦИЛІНДРИЧНОЮ НІЖКОЮ, В ОСНОВІ ЯКОЇ Є ПОТОВЩЕННЯ, ОТОЧЕНЕ ОБОЛОНКОЮ;
НІКОЛИ НЕ ЗБИРАЙТЕ ПЛАСТИНЧАТІ ГРИБИ, БО ОТРУЙНІ ІНКОЛИ МАСКУЮТЬСЯ ПІД НИХ;
ШАМПІНЬЙОНИ (ПЕЧЕРИЦІ), У ЯКИХ ПЛАСТИНКИ НИЖНЬОЇ ПОВЕРХНІ КАПЕЛЮШКА БІЛОГО КОЛЬОРУ;
НЕ ПОРІВНЮЙТЕ ЗІБРАНІ ЧИ ПРИДБАНІ ГРИБИ ЗІ ЗОБРАЖЕННЯМИ В РІЗНИХ ДОВІДНИКАХ, БО ВОНИ НЕ ЗАВЖДИ ВІДПОВІДАЮТЬ ДІЙСНОСТІ;
НЕ КУШТУЙТЕ СИРІ ГРИБИ НА СМАК;
ЩЕ РАЗ ПЕРЕВІРТЕ ВДОМА ГРИБИ.

ШАНОВНІ ДОРОСЛІ ТА ДІТИ, ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩОБ НЕ ТРАПИЛОСЬ БІДИ ПІД ЧАС ЛІТНІХ КАНІ­КУЛ ТА ВІДПУСТОК НЕОБХІДНО ЧІТКО ДОТРИ­МУВАТИСЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬ­НОСТІ. БАТЬКИ, ВИ ВІДПОВІДАЄТЕ ЗА БЕЗПЕ­КУ ВАШИХ ДІТЕЙ, ТОЖ ІНФОРМУВАННЯ ДІТЕЙ З ПРИВОДУ НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЙ - ЯК ЇМ ЗАПОБІГТИ, ТА ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ, КОЛИ НЕ­ПРИЄМНІСТЬ ТАКИ ТРАПИЛАСЬ, ЗАВДАННЯ НЕ ТІЛЬКИ ПЕДАГОГІВ ТА ВИХОВАТЕЛІВ, А Й БЕЗ­ПОСЕРЕДНІЙ ВАШ ОБОВ'ЯЗОК. ТОЖ, ШАНОВНІ ДОРОСЛІ, ЗГАДАЙТЕ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЖИТТЯ ЮНИХ ГРОМАДЯН НАШОЇ ДЕРЖА­ВИ І РОЗКАЖІТЬ ХОЧА Б НАЙЕЛЕМЕНТАРНІШІ ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ У ТАКОМУ НЕБЕЗПЕЧНОМУ СВІТІ. ПАМ'ЯТАЙТЕ ПРО НА­СЛІДКИ НЕДБАЛОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ, ІГРАМИ НА ВОДІ, У ЛІСІ Й ГОРАХ, НА ДОРОЗІ.

 

 

Чи варто боятися щеплень?

Інфекційні захворювання з давніх часів були великим лихом для людства. Епідемії частіше забирали життя людей і у більших кількостях, ніж війни та стихійні лиха. 

Термін інфекції означає проникнення в організм людини мікроорганізму, який може викликати захворювання. 

Протягом багатьох століть лікарі та вчені говорять про необхідність не скільки лікувати, а скільки попереджати захворювання. 

Але людство навіть не могло уявити ті успіхи , які забезпечують профілактичні щеплення. Завдяки вакцинації у світі врятували мільйони людських життів. 

Інфекції, що мали широке розповсюдження, стали керованими.Щоб з'ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація, що вона дала людству, необхідно відповісти натри головні питання:

   - Які жертви приносило людство на алтар інфекційних захворювань до введення вакцин?
   - Що ми маємо сьогодні з інфекційних хвороб?
   - Що чекає людство у випадку відсутності вакцинації? 

Найбільш демонстративний досвід боротьби із натуральною віспою - інфекцією, що забрала життя багатьох людей. Так у Європі в ХУІІ ст. тільки від віспи померло 60 і млн. людей. Ті що вижили, залишились жити із тяжкими |ускладненнями, що призвели до повної втрати і працездатності. 

І тільки завдяки вакцинації у всьому світі в ' 80-х роках ліквідовано натуральну віспу. Яскравим прикладом ефективності вакцинації являється також щеплення проти дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло дифтерією від 40 до 80 тис. дітей щорічно. Смертність складала майже 50%, тобто помирала кожна друга захворіла дитина. 

В 1932 р. розпочато масову імунізацію проти захворювання і вже в 50-х роках XX ст. захворюваність знизилась в 6 разів і продовжувала знижуватися.

У 80-х роках з'явилася інформація, що вже все добре і щеплення скоріше не потрібні, ніж корисні. Лікарі-педіатри скоротили кількість щеплень, батьки відмовлялися від вакцинації дітей, дорослих майже не щеплювали, але наслідки не заставили себе довго чекати. 

В 1991 р. захворюваність дифтерією виросла в 50 разів, було зареєстровано понад 17 тис випадків захворювання, із них 3 тис. серед дітей. Згідно даних ВООЗ в Україні від дифтерії помирає 10%захворівших.



Щоб зупинити епідемію дифтерії, почали знову масову імунізацію дорослих і проводили додаткові щеплення дітям. І тільки завдяки таким діям захворюваність на дифтерію не реєструвалася. Останній випадок носійства збудника дифтерії зареєстрований в районі в 1998 р.

Отже, якщо припинити проведення щеплень проти дифтерії, то захворювання знову підійме голову, відомо з якими наслідками, із сотнями смертельних випадків.

Не менш вагомо вплинула імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекцією, як правець, який відомий людству понад 2500 років. Правець протягом всієї історії був постійним і незмінним супутником війн. 

Але виникав він не тільки внаслідок військового травматизму, а й в мирний час - ця інфекція забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно тяжкий, і кожен другий помирав. Лише вакцинація дозволила перемогти цю небезпечну хворобу, щорічно зберігає життя більш ніж 500 тис. людей і є надійним методом попередження цього захворювання. Тому тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність щеплень.

Кір - це інфекція, яка до 60 років минулого століття була однією із найбільш розповсюджених у Європі. Протягом життя майже кожен хворів на кір.

В Україні протягом 15 років з початку XX ст. від кору померло близько 500 тис. дітей. Причиною смерті були ускладнення у вигляді пневмонії. З початку введення вакцинації проти кору в Україні пройшло понад 50 років, за цей час захворюваність зменшилась в 100 разів. 





  Знову ситуація склалася як і з дифтерією: байдужість батьків і лікарів, недоліки в проведенні вакцинації і навіть рекомендації, що щеплення можна не проводити - результат не змусив себе довго чекати - в 2001 р. захворюваність зросла у 20 разів, а в 2006 р. - ще більше.

В Україні захворіло на кір тільки в 2006 р. 42124 особи, померло 20 дітей.

В Гребінківському районі до 1982 р. щорічно реєструвалися 10-30 випадків.

З 1983 р. захворюваність на кір реєструється у вигляді поодиноких випадків: 1983 р. - 1 вип., 1986 р. -2 вип., 2006 р. - 1 вип. Це є результатом досягнення високого відсотка щеплення дітей проти кору - 98,5%.

Основною причиною епідемічного підйому кору було збільшення кількості невакцинованих осіб.

Ще одна інфекція, доцільність щеплень проти якої важко заперечувати, це кашлюк - бактеріальна інфекція з крапельним шляхом передачі. Кашлюк особливо небезпечний для дітей віком до 2-х років. По рівню захворюваності кашлюк поступався лише кору. Захворюваність в Україні в довакцинальний період складала понад 100 тис. дітей в рік.

Завдяки імунопрофілактиці щорічно в світі попереджено захворювання 5 млн. дітей та 760 тис. смертей від цієї інфекції. Після введення масової імунізації р 1963 р. кількість хворих зменшилась в 200 разів.

Поліомієліт або дитячий параліч - тяжке інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням нервової системи і розвитку паралічу.

В середині минулого сторіччя епідемія поліомієліту мала Місце в 70 країнах світу. В Україні за період 1954-1958 р.р. захворіло на поліомієліт 15 тис. дітей, значна частина яких залишилася інвалідами. Після застосування вакцини захворюваність знизилась, і в 2002 р. 

Україна в складі Європейського регіону отримала статус території, вільної від поліомієліту. Але ВООЗ не відмінила вакцинацію, що пов'язано з циркуляцією збудника в інших регіонах світу і збереження небезпеки захворювання. В минулому році спалах захворювання на поліомієліт зареєстрований в Тад^икістані, де захворіло на паралітичний поліомієліт кілька сотень дітей.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту (в народі "свинка"). В 90-х роках в Україні в зв' язку з недостатньою кількістю отриманої вакцини не всі діти отримали щеплення. В результаті рівень захворюваності зріс більш ніж в 10 разів, а знизився лише після введення додаткового щеплення дітям 6-річного віку.

 Щорічно реєструвалося до 200 випадків захворювання на епідпаротит: 1990р. -24 вип.; 1991 р. -167 вип. Завдяки імунізації захворюваність з 1991 р. по 2003 рік зменшилась в 10 разів, а після введення додаткового щеплення дітям шести років проти кору, паротиту, краснухи в районі з 2003 року не зареєстровано жодного випадку захворювання епідемічним паротитом. 

Помітно зменшилась захворюваність краснухою: в 1998 р. зареєстровано 55 вип.,2002 р. - 66 вип., 2003 р. - 23 вип., 2006р. • 19 вип., 2007р. -1 вип., 2008 р. - 2 вип., 2009р. - жодного випадку.

І таких фактів дуже багато. Вже через рік після введення вакцинації показник захворюваності до того чи іншого захворювання знижується в 10, а кору -в 100 разів.

Це ще раз підтверджує, що найбільш ефективним засобом профілактики крапельних інфекцій є вакцинація.

З кожним роком в країні з'являється все більше вакцин багатокомпонентних, тобто коли за рахунок однієї інфекції діти захищаються від трьох і навіть шести інфекційних захворювань.

Згідно з наказом МОЗ України N9 48 від 3.02.2006 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні" на сьогодні визначені 10 інфекцій, проти яких щеплення в Україні є обов'язковими, а саме: проти туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, кашлюка, правця, кору, паротиту, краснухи, поліомієліту та гемофільної інфекції. 

Всі вакцини, які включені до національного календаря профілактичних щеплень, закуповуються централізовано за кошти державного бюджету. На сьогодні щеплення однієї дитини віком до року коштує державі 790,9 грн.

В усьому світі дітям проводять щеплення. За даними ВООЗ зараз вакцинацією охоплено більше ніж 80% дітей світу. Жодна країна світу не відмовляється від імунопрофілактики, страхуючи себе від епідемій. Щеплення - необхідні. Відмовляючись робити дітям щеплення, батьки ризикують здоров"ям своїх малюків.

Немає більшої трагедії, ніж втрата життя дитини через хворобу, яку можна було б попередити простим щепленням.

 

Як почати загартування дитини?

 

Загартування як засіб підвищення захисних сил організму виникло ще за глибокої давнини. Практично у всіх країнах світу воно використовувалося як профілактичний засіб проти простуди та інших захворювань.
Загартування не лікує, а попереджає хвороби, підвищує опірність дитячого організму до різних подразників навколишнього середовища (протягам, перепадам температури і т. д.) і таких респіраторних захворювань, як грип, катар верхніх дихальних шляхів, ангіна, пневмонія. Малюк росте спокійнішим, емоційно урівноваженим, доброзичливим, добре спить і їсть, активно грає.
Починаючи загартування дитини, враховуйте деякі анатомо-фізіологічні особливості його організму. Терморегуляція у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ще недостатньо розвинена у зв'язку з тим, що у них при малій масі тіла поверхня шкіри на 1 кг ваги в 2,4 рази більше, ніж у дорослого, а значить, і кількість поверхнево розташованих кровоносних судин теж збільшена, що і сприяє вищій тепловіддачі. Це загрожує в одних випадках швидким переохолодженням, в інших — перегрівом тіла. Загартовувати дітей можна починати з самого народження незалежно від погодних умов день за днем протягом року, а потім продовжувати цей процес в ясельному, дошкільному і шкільному віці. Причому позитивного ефекту можна досягти тільки при суворому дотриманні наступних принципів: систематичність, поступовість і послідовність в проведенні процедур; індивідуальний підхід з урахуванням віку, фізичного розвитку, стану здоров'я і умов життя дитини; позитивне ставлення малюка до процедур, а також комплексне їх виконання. Загартування свіжим повітрям і водою показане всім дітям. Думка, що його не можна проводити дітям ослабленим, із зниженим апетитом і неспокійним сном, помилкова.
Опромінювання прямими сонячними променями не рекомендується дітям, страждаючим анемією, з підвищеною нервовою збудливістю, в гострий період перебігу захворювання, страждаючим фотозалежною формою дерматиту, а при малярії, туберкульозі, захворюваннях щитовидної залози, серцево-судинної системи, розладах шлунково-кишкового тракту сонячні ванни взагалі протипоказані. У цих випадках допустимо опромінювання розсіяними сонячними променями. Страждаючі алергією діти охолоджуються значно швидше, ніж інші.
Гартувальні процедури не можна починати під час хвороби або відразу ж після одужання, коли організм дитини просто не в змозі осилити це навантаження. У зніжених, різко ослаблених дітей з блідою шкірою дуже швидко наступає переохолодження, тому для них знижувати температуру під час водних процедур треба обережно, а тіло після їх закінчення розтирати енергійніше. Краще почекати із загартовуванням в той період, коли малюк тільки недавно став відвідувати дитячу установу, оскільки його організм стає чутливішим до різкої зміни обстановки. Тривалі перерви знижують придбану стійкість до температурних дій. Якщо вашої старанності вистачило лише на 2—3 місяці, а потім ви все закинули, знайте, що вироблена дитячим організмом реакція зникне дуже швидко — буквально протягом 5—7 днів. Починати загартування необхідно з систематичного і ретельного провітрювання кімнати. У прохолодну погоду відкрийте кватирку або вікно і провітрюйте кімнату, поки повітря не охолодиться спочатку на 2° С, поступово знижуючи з часом його температуру на 5° С.
Незалежно від погодних умов дитячу кімнату потрібно провітрювати у обов'язковому порядку перед сном протягом 10—15 хвилин, а ще краще — привчати малюка спати при відкритій кватирці. Єдина обережність — уникайте протягів.
Щоденні прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду повинні стати невід'ємною частиною режиму дня для кожної незалежно від віку. Вони сприяють підвищенню тонусу нервової і ендокринної систем організму, що росте, покращують процеси травлення, удосконалюють діяльність серцево-судинної і дихальної систем; у крові підвищується кількість еритроцитів і гемоглобіну.
Дитину, що народилася влітку, можна виносити «гуляти» з перших днів життя, якщо температура повітря не нижча +15° С. Якщо ж малюк з'явився на світ в холодну пору року, вперше його слід винести на вулицю на 3—4-му тижні життя при температурі повітря не нижче мінус 5е С. До прогулянки таку дитину поступово привчають до холоду. Для цього її необхідно одягнути так, як перед виходом на вулицю або укласти в ліжечко у відкритої кватирки в перші дні не довше ніж на 10 хвилин, з часом збільшуючи тривалість процедури до 30—45 хвилин. Зимові прогулянки треба починати в ясні і тихі дні, а надалі — гуляти в будь-яку погоду.
Дуже корисний денний сон на відкритому повітрі: на балконі (лоджії) або в саду, добре провітреній кімнаті і при відкритій кватирці незалежно від пори року. У холодний час малюк повинен бути одягнений в байкову піжаму або сорочку, а влітку — в легку білизну з короткими рукавами. Сильним гартуючим засобом для дітей є повітряні ванни, які можна проводити круглий рік. Вони готують організм до подальших процедур, наприклад, до гартування водою. Ванни часткові І загальні.
Застосовувати їх можна дітям з двомісячного віку. Перші повітряні ванни немовля починає приймати вже в той момент, коли мати міняє йому пелюшки. В цьому випадку малюка можна залишити голим на 1—2 хвилини, але, граючи з ним, спонукати його до активних рухів. Треба дивитися, щоб в цей час тільце дитини залишалося рожевим і теплим. Оптимальною температурою при такій повітряній ванні е +22° С.
Через деякий час тривалість ванни для нього може бути збільшена з 1 —2 (2—3 рази на день) до 10—15 хвилин (4 рази на день). Повітряні ванни для дітей старше за рік призначають при температурі повітря не нижче +20° С, з поступовим її зниженням до +18* С. Перші повітряні ванни проводять 3—5 хвилин, збільшуючи їх тривалість до 45—60 хвилин.
Не можна приймати повітряні ванни до ознобу. При перших же ознаках переохолодження (поява «гусячої шкіри», тремтіння губ або млявості повітряну ванну треба припинити і швидко зігріти дитину. Водні процедури у будь-якому вигляді дають найбільш ефективну загальнозміцнюючу дію на дитячий організм.
Гартування цього типу краще починати влітку, коли тепла погода оберігає слабкий організм від дуже швидкого переохолодження. Обтирання можна починати з п'ятимісячного віку. Це дуже ніжна і найбільш проста водна процедура. Малюків меншого віку потрібно заздалегідь підготувати до вологого обтирання. Відразу ж після закінчення обтирання якої-небудь частини тіла розітріть її сухим рушником до легкого почервоніння і лише потім можете приступити до обтирання наступної ділянки. Вся процедура не повинна тривати більше 5 хвилин. Починають обтирання водою, підігрітою +35°...+36°С, через кожні 5—7 днів її знижують на 1 °С і доводять для малюків першого року життя до +28°...+30°С.
До обливань однорічної дитини приступають після попередньої його підготовки обтиранням, яку проводять протягом 2—3 тижнів. Початкова тривалість цієї процедури — від ЗО секунд до 1,5 хвилини, при цьому голову малюка змочувати не рекомендується, оскільки навіть при найретельнішому її витиранні волосся якийсь час залишається мокрим, що може стати причиною сильного переохолодження тіла. Після закінчення обливання дитину необхідно відразу ж витерти рушником і розтерти тіло до легкого почервоніння.
Душ дитина може приймати не раніше ніж з 1,5 року і в тій же послідовності, що і під час обливання.
Дітям також корисні ранкове вмивання та полоскання горла. При умиванні температура води змінюється залежно від віку дітей і ступені їх загартованості: для однорічних — +20*...+25*С, для більш старших — +16*. ..+18* С. Дошкілят бажано привчати умиватися водою кімнатної температури, а школярів — холодною водою з-під крана.